Щодня у світі купується мільярди одиниць одягу, домашнього текстилю та аксесуарів. Доступні ціни та маркетингові стратегії виробників формують з одного боку великий і стійкий попит, а з іншого до певної міри і зневажливе ставлення до товарів, що куплені «не великою ціною». Як наслідок величезна частина з купленого одягу, домашнього текстилю та аксесуарів потрапляють на смітник не тому, що більше не можуть виконувати свою функцію, а через зміну моди, наявності альтернативного вибору, чергової акції від нового виробника…і навіть тому що вони були куплені надто дешево,  тому їх не шкода викидати.

Для задоволення зростаючого попиту відомі бренди розгортають все нові і нові виробництва. Велика частина з яких знаходиться у країнах що розвиваються: Китай, Індія, Бангладеш, Камбоджа… в останні роки ще й Україна.  

Чи задумувались Ви коли-небудь куди діваються залишки зі швейних виробництв  у країнах що розвиваються? Як відбувається їх утилізація? Як виглядають місця куди вивозять непотрібний текстиль?

Це як привило звичайні полігони для побутових відходів. Але якщо виробництва малі і розташовані в невеликих містах, то часто такі відходи можна знайти і в несанкціонованих смітниках.

Ми знайшли вихід, як перетворити не потрібний текстиль у знову потрібні речі, та таким чином підвищити тривалість життя тканин на десятки років. Цей метод не новий, він відомий сотні років. Він простий і ефективний. Він зберігає традиції та підтримує найбільш вразливі групи людей.

Традиції

Спільно з партнерами та відповідальними виробниками текстилю збираємо вживаний одяг та обрізки з швейних виробництв і виготовляємо з них абсолютно унікальні, традиційні для Східної Європи ткане полотно ручної роботи: доріжки, чохли для гаджетів, накидки і багато чого іншого. Вся продукція на 100% виготовляється з вторинної сировини, вручну, на автентичних ткацьких верстатах.

Місце виробництва

Виробництво відбувається в селі Стіна (Томашпільський район, Вінницька область) місцевими майстринями  на традиційних для цієї місцевості ткацьких верстатах. Село має давню та багату історію, неймовірну фольклорну спадщину та самобутню культуру. Як і багато інших сільських населених пунктів, зараз  Стіна переживає не найкращі свої часи – відстань у більш ніж 100 кілометрів від обласного центру, погані дороги та відсутність можливості достойного заробітку аж ніяк не сприяють розвитку.

Тож можливість працювати на таких ткацьких станках є однією з небагатьох можливостей для місцевих жінок отримувати стабільний дохід. Альтернативною чому є важка фізична робота в полі, вигодовування великої рогатої худоби, збір і продаж молока.

Соціальна відповідальність

Самим лише залученням місцевих мешканців села Стіна ми аж ніяк не обмежуємось. З кожного проданого тканого виробу  частина прибутку буде перераховано на спеціальний фонд розвитку села Стіна. Фонд створено в структурі громадської організації «Наше Поділля», яка у співпраці з місцевими жителями вирішуватимуть як доцільніше витрати ці кошти.